Рентгенівські промені здатні проникати крізь різні матеріали, а також м’які тканини людини. Рентгенівські промені засвічують фотоплівку і викликають її почорніння, якраз на цій властивості побудовані медичні дослідження людського тіла. Погано те, що вплив рентгенівських променів на організм, вони проникають дуже глибоко в усі ділянки людського тіла і це негативно впливає на людські клітини і органи. Опромінення рентгеном, можна назвати тією ж радіацією, а під впливом радіоактивного випромінювання відбувається іонізація молекул і атомів організму людини і це призводить до загибелі клітин людини.
1.Я вважаю,що вплив рентгенівських промені на організм, буде завдано певної шкоди здоров'ю людини і вчені намагаються знизити до можливого мінімуму негативний вплив променів на організм людини.
Тому в даний час при діагностиці, використовуються рентгенівські промені з досить низькою енергією, до того ж діагноз проводиться в самі короткі проміжки часу, що також знижує рівень шкоди від впливу променів на організм людини.
Основним побічним ефектом при опроміненні, це виникнення ракових пухлин і вони можуть розвинутися через десятки років після опромінення. 2. Вследствие выбросов в атмосферу большого количества радиоактивных веществ произошло устойчивое и долговременное загрязнения территории цезием, стронцием и плутонием. Эти вещества излучают радиоактивные лучи и их называют радионуклидами. Они обладают способностью накапливаться в организмах, воде, почве, воздухе и длительное время влиять на состояние окружающей среды, жизни людей и животных (период полураспада цезия-137 составляет 24 тыс. лет!) Поэтому в зоне значительного радиоактивного загрязнения запрещено выращивать сельскохозяйственные культуры, собирать ягоды, грибы, охотиться на дичь, ловить рыбу, пить воду, курить дерева или листья. Исследования показали, что основная количество радионуклидов в лесу находится в верхнем 10-сантиметровом слое почвы, в хвое их значительно больше, чем в листьях деревьев. Большое количество загрязняющих веществ аккумулировали в себе донные отложения Киевского водохранилища.
На мою думку властивості рентгенівського випромінювання На рентгенівські промені ніякого впливу не робить електромагнітне поле. При цьому вони практично не відчували заломлень і не відображалися. З’явилося припущення, що рентгенівські промені – це електромагнітні хвилі, які випромінюються при гальмуванні електронів. Вони мають дуже маленьку довжину хвилі, внаслідок чого володіють такою високою проникаючою здатністю. Тепер увага вчених була прикута до дослідження рентгенівських променів. Намагалися виявити дифракцію цих променів. Пропускали їх через щілини в пластинках, але не виявили ніякого ефекту. Через деякий час, німець Макс Лауе запропонував пропускати рентгенівські промені через кристали. 2.Радіоактивне забруднення території України впливає на здоров'я людей безпосередньо й опосередковано. Радіація шкідлива як у великих дозах (опромінення людей, що спричиняє їх загибель), так і в малих (збільшення рівня захворюваності людей). Відомо, що 95% радіонуклідів потрапляють в організм людини через продукти харчування, особливо через молоко, м'ясо, рибу й дари лісу. Тому їх необхідно перевіряти на вміст цих речовин, насамперед у забруднених регіонах.
1)Рентгенівські промені приводять до того, що клітини різних тканин і хімічні речовини, які ними виробляються, руйнуються. При значних дозах випромінення такий процес може наступити досить швидко. Малі ж дози можуть змінювати властивості клітин у наступних поколіннях, коли втрачається їх функція і життєздатність. Найбільш чутливими до випромінювання є клітини кісткового мозку, що виробляють форменні елементи крові, статеві клітини, що знаходяться в статевих залозах, клітини слизової оболонки кишечнику і кришталика ока. 2)Чорнобиль - не лише технологічна катастрофа. Це і людська катастрофа, вплив якої відчутний і сьогодні. Навіть тепер, коли останній працюючий реактор №3 зачинений, відлуння Чорнобиля стихне ще не скоро.Окрім наслідків впливу радіації, виникли ще й психічні та психосоматичні хвороби; чисельність постраждалих від них важче оцінити; ці хвороби погіршені страхом та непевністю, які заволоділи населенням в цілому. Внаслідок Чорнобильскої катастрофи була пошкодженний грунт.Тому в зоні значного радіоактивного забруднення заборонено вирощувати сільськогосподарські культури, збирати ягоди, гриби, полювати на дичину, ловити рибу, пити воду, палити дерева чи листя.
Трагедія Чорнобиля має великий вплив на організм людини наприклад радіацію Радіоактивність - нестійкість ядер деяких атомів, що виявляється в їх здатності до мимовільних перетворень (розпаду), що супроводжується виділенням іонізуючого випромінювання або радіацією. Радіація, або іонізуюче випромінювання - це частинки і гамма-кванти, енергія яких досить велика, щоб при впливі на речовину створювати іони. Організм людини реагує на радіацію, а не на її джерело. Ті джерела радіації, якими є радіоактивні речовини, можуть проникати в організм з їжею і водою (через кишечник), через легені (при диханні) і, в незначній мірі, через шкіру, а також при медичній радіоізотопної діагностики. У цьому випадку говорять про внутрішнє навчанні. Крім того, людина може піддатися зовнішньому опроміненню від джерела радіації, який знаходиться поза його тіла. Ліквідатори аварії на ЧАЕС в основному були піддані зовнішньому опроміненню. Радіацію не можна викликати за допомогою хімічних реакцій. Радіацію створюють радіоактивні речовини або спеціально сконструйоване обладнання. Сама ж радіація, впливаючи на організм, не утворює в ньому радіоактивних речовин, і не перетворює його на новий джерело радіації. Таким чином, людина не стає радіоактивним після рентгенівського або флюорографічного обстеження. До речі, і рентгенівський знімок (плівка) також не несе в собі радіоактивності. Винятком є ​​ситуація, при якій в організм навмисно вводяться радіоактивні препарати (наприклад, при радіоізотопному обстеженні щитовидної залози), і людина на невеликий час стає джерелом радіації. Однак препарати такого роду спеціально вибираються так, щоб швидко втрачати свою радіоактивність за рахунок розпаду, і інтенсивність радіації швидко спадає. Звичайно, можна "забруднити" тіло або одяг радіоактивної рідиною, порошком або пилом. Тоді деяка частина такої радіоактивної "бруду" - разом із звичайною брудом - може бути передана при контакті іншій ...людині. На відміну від хвороби, яка, передаючись від людини до людини, відтворює свою шкідливу силу (і навіть може призвести до епідемії), передача радіоактивної "бруду" призводить до її швидкого розбавленню до безпечних меж. Вплив на людину тих чи інших джерел радіації допоможе оцінити наступна діаграма.
Рентгенівські промені мають велику енергію — десятки й сотні кілоелектронвольт. Попри те, що вони слабо взаємодіють із речовиною, така взаємодія все ж існує, й при поглинанні вивільняється велика кількість енергії, що може призвести до безповоротних пошкоджень у клітині живого організму. Тому рентгенівські промені небезпечні й робота з ними вимагає особливої уваги.
Чорно́бильська катастро́фа — техногенна, екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року.З двох наявних приладів для вимірювання радіації на 1000 рентген на годину один вийшов з ладу, а інший був недоступний через завали. Тому в перші години аварії ніхто точно не знав реальних рівнів радіації в приміщеннях блоку і довкола нього. Неясним був і стан реактору.У перші години після аварії багато хто, мабуть, не усвідомлював, наскільки сильно зруйнований реактор, тому було прийнято помилкове рішення забезпечити подачу води в активну зону реактора для її охолоджування. Ці зусилля були даремними, оскільки і трубопроводи і сама активна зона були зруйновані, але вони вимагали ведення робіт в зонах з високою радіацією, які персонал виконував без захисного одягу. Інші дії персоналу станції, такі як гасіння локальних пожеж в приміщеннях станції, заходи, направлені на запобігання можливого вибуху водню, та інше, навпаки, були необхідними. Можливо, вони запобігли ще серйознішим наслідкам.Попри це, ні 26, ні 27 квітня населення не попередили про небезпеку і не надали жодних рекомендацій про те, як слід поводитися, щоб зменшити вплив радіоактивного випромінювання. Перше офіційне повідомлення було зроблене на телебаченні лише 28 квітня під тиском обставин та міжнародної спільноти (в зв'язку з повідомленнями зі Швеції), але і воно містило дуже мало інформації про те, що сталося і створювалося враження, що будь-яка загроза локалізована, хоча це було не так.Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Визначення того, яка частина захворювань з'явилася наслідком аварії — вельми складне завдання для медицини і статистики.
1.Рентге́нівське випромі́нювання, пулюївське випромінювання або Х-промені (англ. X-ray emission, roentgen radiation, нім. Röntgenstrahlung f) — короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 10 нм до 0.01 нм. В електромагнітному спектрі діапазон частот рентгенівського випромінювання лежить між ультрафіолетом та гамма-променями Рентгенівське випромінювання виникає від різкого гальмування руху швидких електронів у речовині, при енергетичних переходах внутрішніх електронів атома. Воно використовується у науці, техніці, медицині. Рентгенівське випромінювання змінює деякі характеристики гірських порід, наприклад, підвищує їх електропровідність. Короткочасне опромінення кристалів кам'яної солі знижує їхнє внутрішнє тертя. Назва рентгенівське випромінювання походить від прізвища німецького фізика Вільгельма Конрада Рентґена. Інша назва — пулюївське випромінювання походить від імені українського фізика Івана Пулюя. Рентгенівське випромінювання використовуються для флюорографії, рентгенофлюоресцентного аналізу і в кристалографії для визначення атомної структури кристалів. Методи дослідження речовини за допомогою рентгенівських променів об'єднює термін рентгенівська спектроскопія.
2.в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитоподібної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10% померло і 165 000 стало інвалідами.Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Визначення того, яка частина захворювань з'явилася наслідком аварії — вельми складне завдання для медицини і статистики. Вважається[30], що більша частина смертельних випадків, пов'язаних з дією радіації, була або буде викликана онкологічними захворюваннями.Кількість можливих жертв дотепер і в найближчі десятиліття оцінюється в декілька тисяч чоловік. При цьому підкреслюється, що це лише оцінка за порядком величини, оскільки через малі дози опромінення, отримані більшістю населення, ефект від дії радіації дуже важко виділити на тлі випадкових коливань захворюваності і смертності від інших чинників, не пов'язаних безпосередньо з радіацією. Наприклад, збільшення смертності і скорочення тривалості життя в трьох країнах, що найбільш постраждали від аварії, а також зміна вікового складу населення в деяких сильно забруднених районах (частина молодого населення виїхала).
Дози опромінення; Рівень радіації в деяких місцях після аварії був близько 5.6 Р/сек, тобто 20 000 Р/год. Смертельною вважається доза, яка дорівнює 500 Рентген за 5 годин. Тобто в деяких місцях незахищені працівники могли отримати смертельну дозу радіації за декілька хвилин. На момент аварії на ЧАЕС було 2 дозиметра, кожен на 1000 Рентген. Але внаслідок аварії один був зруйнований, а інший після ввімкнення виявився не робочим. Всі інші дозиметри мали ліміт в 0.001 Р/сек. Тому працівники могли визначити максимальний рівень радіації в 3.6 Р/год, справжні ж рівні радіації в окремих місцях перевищували даний в 5600 разів. Найбільші дози отримали приблизно 1000 чоловік, що знаходилися поряд з реактором у момент вибуху і що брали участь в аварійних роботах в перші дні після нього. Точних даних про розмір доз немає з відомих причин, але в будь-якому випадку вони виявилися найбільшими серед усіх осіб, які брали участь в ліквідації або постраждали внаслідок аварії. Число ліквідаторів, які отримали дози більше лімітованих є незначною. Ліміт у 1986 році був 250 мЗв і в наступні роки на рівні 100 та 50 мЗв. Вимірювання отриманих доз для ліквідаторів виконували різні служби і достовірність отриманих даних є різною. Показовою є фальсифікація даних про опромінення серед військовослужбовців для приведення у відповідність до діючих лімітів у 250, 100 та 50 мЗв. Багато місцевих жителів в перші тижні після аварії споживали продукти, забруднені радіоактивним йодом-131. Йод накопичувався в щитоподібній залозі, і це призвело до великих доз опромінення на цей орган, окрім дози на все тіло, отриманої за рахунок зовнішнього випромінювання і випромінювання інших радіонуклідів, що потрапили всередину організму. Для жителів Прип'яті ці дози були менші завдяки вживанню препаратів, в складі яких є йод, в інших районах така профілактика не проводилася. Слід зазначити, що для населення сіл 30 кілометрової зони, які були евакуйовані пізніше, рівень внутрішнього опромінення був до 4 разів вищий від зовнішнього. Згідно з моделюванням за даними щодо зовнішнього опромінення населення 30 кілометрової зони можна зробити висновок: Середня ефективна доза населення міста Прип'ять до евакуації становить 10.1 мЗв, Дози 4% серед обстежених дані яких використовувалися в моделюванні перевищили рівень у 25 мЗв і лише 18 осіб отримали дози більше 50 мЗв. Середня ефективна доза населення 30 кілометрової зони становить 15.9 мЗв, 9% отримали дозу більше 50 мЗв, 0,85% отримали дози більше 100 мЗв і лише для однієї особи доза була вища за 200 мЗв. В моделюванні використовувалися дані 25% населення Прип'яті та 35% населення 30 км зони і згідно з отриманими результатами можна зробити висновки, щодо отриманих доз всього населення зони. Для порівняння, жителі деяких регіонів Землі з підвищеним природним фоном (наприклад, в Бразилії, Індії, Ірану та Китаю) отримують дози опромінення, рівні приблизно 100–200 мЗв за 20 років.
Радіоактивні речовини потрапляють у повітря, грунти, ріки, озера, моря, океани, а звідти поглинаються рослинами, рибами, тваринами і молюсками. Через листя і коріння радіоактивні речовини потрапляють у рослини, а потім в організм тварин і з продуктами рослинного та тваринного походження, з водою - в організм людини. Радіоактивні речовини потрапляють в організм людини при вдиханні зараженого повітря, із зараженою їжею чи водою, крізь шкіру, відкриті рани. Проникненню радіоактивних забруднень крізь шкіру і рани можна запобігти, дотримуючись певних заходів захисту. Вплив на організм людини радіація дає не виправні кроки.Радіація ,яку отримали наші "товарищі" не можливо було подалати.Люди яким пощастило,залишались с променевою хворобою,а яким ні померали. Багато місцевих жителів в перші тижні після аварії споживали продукти, забруднені радіоактивним йодом-131. Йод накопичувався в щитоподібній залозі, і це призвело до великих доз опромінення на цей орган, окрім дози на все тіло, отриманої за рахунок зовнішнього випромінювання і випромінювання інших радіонуклідів, що потрапили всередину організму. Для жителів Прип'яті ці дози були менші завдяки вживанню препаратів, в складі яких є йод, в інших районах така профілактика не проводилася. Слід зазначити, що для населення сіл 30 кілометрової зони, які були евакуйовані пізніше, рівень внутрішнього опромінення був до 4 разів вищий від зовнішнього. Основним побічним ефектом при опроміненні, це виникнення ракових пухлин і вони можуть розвинутися через десятки років після опромінення.
Рентге́нівське випромі́нювання, пулюївське випромінювання або Х-промені (англ. X-ray emission, roentgen radiation, нім. Röntgenstrahlung f) — короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 10 нм до 0.01 нм. В електромагнітному спектрі діапазон частот рентгенівського випромінювання лежить між ультрафіолетом та гамма-променями[1]. Рентгенівське випромінювання виникає від різкого гальмування руху швидких електронів у речовині, при енергетичних переходах внутрішніх електронів атома. Воно використовується у науці, техніці, медицині. Рентгенівське випромінювання змінює деякі характеристики гірських порід, наприклад, підвищує їх електропровідність. Короткочасне опромінення кристалів кам'яної солі знижує їхнє внутрішнє тертя. Назва рентгенівське випромінювання походить від прізвища німецького фізика Вільгельма Конрада Рентґена. Інша назва — пулюївське випромінювання походить від імені українського фізика Івана Пулюя. Рентгенівське випромінювання використовуються для флюорографії, рентгенофлюоресцентного аналізу і в кристалографії для визначення атомної структури кристалів. Методи дослідження речовини за допомогою рентгенівських променів об'єднює термін рентгенівська спектроскопія.
Рентгенівське випромінювання, невидиме випромінювання, здатне проникати, хоча і різною мірою, в усі речовини. Являє собою електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі порядку 10 -8 см. Як і видиме світло, рентгенівське випромінювання викликає почорніння фотоплівки. Це його властивість має важливе значення для медицини, промисловості та наукових досліджень. Проходячи крізь досліджуваний об'єкт і падаючи потім на фотоплівку, рентгенівське випромінювання зображує на ній його внутрішню структуру. Оскільки проникаюча здатність рентгенівського випромінювання різна для різних матеріалів, менш прозорі для нього частини об'єкта дають більш світлі ділянки на фотознімку, ніж ті, через які випромінювання проникає добре. Так, кісткові тканини менш прозорі для рентгенівського випромінювання, ніж тканини, з яких складається шкіра й внутрішні органи. Тому на рентгенограмі кістки позначаться як більш світлі ділянки та більш прозоре для випромінювання місце перелому може бути досить легко виявлено. Рентгенівська зйомка використовується також у стоматології для виявлення карієсу і абсцесів в коренях зубів, а також у промисловості для виявлення тріщин в лиття, пластмас і гуми. Рентгенівське випромінювання використовується в хімії для аналізу сполук і у фізиці для дослідження структури кристалів. Пучок рентгенівського випромінювання, проходячи через хімічну сполуку, викликає характерне вторинне випромінювання, спектроскопічний аналіз якого дозволяє хіміку встановити склад з'єднання. При падінні на кристалічна речовина пучок рентгенівських променів розсіюється атомами кристала, даючи чітку правильну картину плям і смуг на фотопластинці, яка дозволяє встановити внутрішню структуру кристала. Застосування рентгенівського випромінювання при лікуванні раку засноване на тому, що воно вбиває ракові клітини. Однак воно може надати небажаний вплив і на нормальні клітини. Тому при такому використанні рентгенівського випромінювання має дотримуватися крайня обережність. Рентгенівське випромінювання було відкрито німецьким фізиком В. Рентгеном (1845-1923). Його ім'я увічнене і в деяких інших фізичних термінах, пов'язаних з цим випромінюванням: рентгеном називається міжнародна одиниця дози іонізуючого випромінювання; знімок, зроблений в рентгенівському апараті, називається рентгенограмі; область радіологічної медицини, в якій використовуються рентгенівські промені для діагностики та лікування захворювань, називається рентгенологией . Рентген відкрив випромінювання в 1895, будучи професором фізики Вюрцбурзького університету. Проводячи експерименти з катодними променями (потоками електронів у розрядних трубках), він зауважив, що розташований поблизу вакуумної трубки екран, покритий кристалічним ціаноплатінітом барію, яскраво світиться, хоча сама трубка закрита чорним картоном. Далі Рентген встановив, що проникаюча здатність виявлених ним невідомих променів, які він назвав Х-променями, залежить від складу поглинаючого матеріалу. Він отримав також зображення кісток власної руки, помістивши її між розрядною трубкою з катодними променями і екраном з покриттям з ціаноплатініта барію. За відкриттям Рентгена пішли експерименти інших дослідників, які виявили багато нових властивостей і можливостей застосування цього випромінювання. Великий внесок зробили М. Лауе, В. Фрідріх і П. Кніппінг, що продемонстрували в 1912 дифракцію рентгенівського випромінювання при проходженні його через кристал; У. Кулідж, який в 1913 винайшов Високовакуумні рентгенівську трубку з підігрітим катодом; Г. Мозлі, який встановив в 1913 залежність між довжиною хвилі випромінювання і атомним номером елемента; Г. і Л. Брегг, що отримали в 1915 Нобелівську премію за розробку основ рентгеноструктурного аналізу.
2. Чорно́бильська катастро́фа — техногенна, екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території Української РСР. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім[1]. На думку багатьох людей, зокрема тодішньої голови Президії Верховної Ради УРСР Валентини Семенівни Шевченко, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у Москві, стала однією з причин розвалу СРСР. Радіація була присутня на Землі і в космосі завжди. Знання пересічного жителя планети про вплив радіації на живі організми і на людину мізерні і викривлені міфами. Наочним прикладом необхідності знань про вплив радіації на організм людини показала аварія на Чорнобильській АЕС. На той момент необхідні знання мали тільки вузький ряд фахівців. Людей з Прип'яті почали евакуювати через кілька діб, у Києві не скасували парад. Весь цей час люди нічого не знали про те, що вже піддаються невидимій небезпеці, особливо в Прип'яті. У суспільстві природно стали ходити різні чутки про неіснуючу радіацію, наприклад, наївно вважали, що смертельний вплив радіації можна "гасити" горілкою і спиртом. А необхідних знань катастрофічно не вистачало. Не враховувався вплив вторинної радіації на організм людини. Ліквідатори ЧАЕС при усуненні наслідків вибуху четвертого енергоблоку, розкидані навколо уламки хапали голими руками, не знаючи що у них в руках смертельна небезпека. Все вищевказане лише невелика частина того, що тоді відбувалося. Хотілося б віддати належне всім Ліквідаторам, хто поїхав тоді на ЧАЕС, віддали свої життя і здоров'я, не отримавши при цьому практично ніякої компенсації і визнання країни.
Відомо, що відчуття холоду і тепла залежить від потоку вітру, температури і вологості повітря. Умови комфортності для кожної людини свої. Температура навколишнього середовища, залежна і від вологості повітря, робить значний вплив на людину.
Найбільш комфортні умови для людини: вологість повітря в межах 50% при температурі 18-20оС. При цьому ми часто забуваємо стежити за даними показниками в домашніх умовах. А адже в приміщеннях ми проводимо більшу частину свого життя. Тому не завжди варто нарікати на погодні умови при чергових нездужання.
При зміні оптимальних параметрів вологості відбувається зниження імунітету. Здоров'я людини погіршується, з'являється відчуття втоми і млявості. У домашніх умовах, де клімат змінений, природний баланс вологості порушується. Особливо це відчувається в зимовий період. Саме в цей час перепад вологості найбільш істотний. Повітря, потрапляючи в приміщення, висушується через загальне опалення в кімнатах.
У чому ж різниця між вбудовуваним холодильником і окремим вартим? Якщо говорити про функціонал, то різниці немає ніякої, тому що і той, і інший можуть бути одно-і двокамерними, мати морозильну камеру.Вбудованого холодильника здебільшого обумовлюється вимогою дизайну або економії простору. Вбудованого холодильника є тепло-та енергозбереження, а також низький рівень шуму. Вбудований холодильник може бути поміщений в будь-яку нішу кухонного гарнітура, але на постійній основі. Окремоий холодильник найчастіше має більший обсяг, його можна пересувати, а розморожування не грозить псуванням кухонних меблів. Вбудовувані холодильники коштують набагато дорожче, ніж окремий.
Рентгенівські промені здатні проникати крізь різні матеріали, а також м’які тканини людини. Рентгенівські промені засвічують фотоплівку і викликають її почорніння, якраз на цій властивості побудовані медичні дослідження людського тіла. Погано те, що вплив рентгенівських променів на організм, вони проникають дуже глибоко в усі ділянки людського тіла і це негативно впливає на людські клітини і органи. Опромінення рентгеном, можна назвати тією ж радіацією, а під впливом радіоактивного випромінювання відбувається іонізація молекул і атомів організму людини і це призводить до загибелі клітин людини.
ОтветитьУдалить1.Я вважаю,що вплив рентгенівських промені на організм, буде завдано певної шкоди здоров'ю людини і вчені намагаються знизити до можливого мінімуму негативний вплив променів на організм людини.
ОтветитьУдалитьТому в даний час при діагностиці, використовуються рентгенівські промені з досить низькою енергією, до того ж діагноз проводиться в самі короткі проміжки часу, що також знижує рівень шкоди від впливу променів на організм людини.
Основним побічним ефектом при опроміненні, це виникнення ракових пухлин і вони можуть розвинутися через десятки років після опромінення.
2. Вследствие выбросов в атмосферу большого количества радиоактивных веществ произошло устойчивое и долговременное загрязнения территории цезием, стронцием и плутонием. Эти вещества излучают радиоактивные лучи и их называют радионуклидами. Они обладают способностью накапливаться в организмах, воде, почве, воздухе и длительное время влиять на состояние окружающей среды, жизни людей и животных (период полураспада цезия-137 составляет 24 тыс. лет!) Поэтому в зоне значительного радиоактивного загрязнения запрещено выращивать сельскохозяйственные культуры, собирать ягоды, грибы, охотиться на дичь, ловить рыбу, пить воду, курить дерева или листья. Исследования показали, что основная количество радионуклидов в лесу находится в верхнем 10-сантиметровом слое почвы, в хвое их значительно больше, чем в листьях деревьев. Большое количество загрязняющих веществ аккумулировали в себе донные отложения Киевского водохранилища.
На мою думку властивості рентгенівського випромінювання На рентгенівські промені ніякого впливу не робить електромагнітне поле. При цьому вони практично не відчували заломлень і не відображалися. З’явилося припущення, що рентгенівські промені – це електромагнітні хвилі, які випромінюються при гальмуванні електронів. Вони мають дуже маленьку довжину хвилі, внаслідок чого володіють такою високою проникаючою здатністю. Тепер увага вчених була прикута до дослідження рентгенівських променів. Намагалися виявити дифракцію цих променів. Пропускали їх через щілини в пластинках, але не виявили ніякого ефекту. Через деякий час, німець Макс Лауе запропонував пропускати рентгенівські промені через кристали.
ОтветитьУдалить2.Радіоактивне забруднення території України впливає на здоров'я людей безпосередньо й опосередковано. Радіація шкідлива як у великих дозах (опромінення людей, що спричиняє їх загибель), так і в малих (збільшення рівня захворюваності людей). Відомо, що 95% радіонуклідів потрапляють в організм людини через продукти харчування, особливо через молоко, м'ясо, рибу й дари лісу. Тому їх необхідно перевіряти на вміст цих речовин, насамперед у забруднених регіонах.
1)Рентгенівські промені приводять до того, що клітини різних тканин і хімічні речовини, які ними виробляються, руйнуються. При значних дозах випромінення такий процес може наступити досить швидко. Малі ж дози можуть змінювати властивості клітин у наступних поколіннях, коли втрачається їх функція і життєздатність. Найбільш чутливими до випромінювання є клітини кісткового мозку, що виробляють форменні елементи крові, статеві клітини, що знаходяться в статевих залозах, клітини слизової оболонки кишечнику і кришталика ока.
ОтветитьУдалить2)Чорнобиль - не лише технологічна катастрофа. Це і людська катастрофа, вплив якої відчутний і сьогодні. Навіть тепер, коли останній працюючий реактор №3 зачинений, відлуння Чорнобиля стихне ще не скоро.Окрім наслідків впливу радіації, виникли ще й психічні та психосоматичні хвороби; чисельність постраждалих від них важче оцінити; ці хвороби погіршені страхом та непевністю, які заволоділи населенням в цілому. Внаслідок Чорнобильскої катастрофи була пошкодженний грунт.Тому в зоні значного радіоактивного забруднення заборонено вирощувати сільськогосподарські культури, збирати ягоди, гриби, полювати на дичину, ловити рибу, пити воду, палити дерева чи листя.
Трагедія Чорнобиля має великий вплив на організм людини наприклад радіацію
ОтветитьУдалитьРадіоактивність - нестійкість ядер деяких атомів, що виявляється в їх здатності до мимовільних перетворень (розпаду), що супроводжується виділенням іонізуючого випромінювання або радіацією. Радіація, або іонізуюче випромінювання - це частинки і гамма-кванти, енергія яких досить велика, щоб при впливі на речовину створювати іони. Організм людини реагує на радіацію, а не на її джерело. Ті джерела радіації, якими є радіоактивні речовини, можуть проникати в організм з їжею і водою (через кишечник), через легені (при диханні) і, в незначній мірі, через шкіру, а також при медичній радіоізотопної діагностики. У цьому випадку говорять про внутрішнє навчанні. Крім того, людина може піддатися зовнішньому опроміненню від джерела радіації, який знаходиться поза його тіла. Ліквідатори аварії на ЧАЕС в основному були піддані зовнішньому опроміненню. Радіацію не можна викликати за допомогою хімічних реакцій. Радіацію створюють радіоактивні речовини або спеціально сконструйоване обладнання. Сама ж радіація, впливаючи на організм, не утворює в ньому радіоактивних речовин, і не перетворює його на новий джерело радіації. Таким чином, людина не стає радіоактивним після рентгенівського або флюорографічного обстеження. До речі, і рентгенівський знімок (плівка) також не несе в собі радіоактивності. Винятком є ​​ситуація, при якій в організм навмисно вводяться радіоактивні препарати (наприклад, при радіоізотопному обстеженні щитовидної залози), і людина на невеликий час стає джерелом радіації. Однак препарати такого роду спеціально вибираються так, щоб швидко втрачати свою радіоактивність за рахунок розпаду, і інтенсивність радіації швидко спадає. Звичайно, можна "забруднити" тіло або одяг радіоактивної рідиною, порошком або пилом. Тоді деяка частина такої радіоактивної "бруду" - разом із звичайною брудом - може бути передана при контакті іншій ...людині. На відміну від хвороби, яка, передаючись від людини до людини, відтворює свою шкідливу силу (і навіть може призвести до епідемії), передача радіоактивної "бруду" призводить до її швидкого розбавленню до безпечних меж. Вплив на людину тих чи інших джерел радіації допоможе оцінити наступна діаграма.
Рентгенівські промені мають велику енергію — десятки й сотні кілоелектронвольт. Попри те, що вони слабо взаємодіють із речовиною, така взаємодія все ж існує, й при поглинанні вивільняється велика кількість енергії, що може призвести до безповоротних пошкоджень у клітині живого організму. Тому рентгенівські промені небезпечні й робота з ними вимагає особливої уваги.
ОтветитьУдалитьЧорно́бильська катастро́фа — техногенна, екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року.З двох наявних приладів для вимірювання радіації на 1000 рентген на годину один вийшов з ладу, а інший був недоступний через завали. Тому в перші години аварії ніхто точно не знав реальних рівнів радіації в приміщеннях блоку і довкола нього. Неясним був і стан реактору.У перші години після аварії багато хто, мабуть, не усвідомлював, наскільки сильно зруйнований реактор, тому було прийнято помилкове рішення забезпечити подачу води в активну зону реактора для її охолоджування. Ці зусилля були даремними, оскільки і трубопроводи і сама активна зона були зруйновані, але вони вимагали ведення робіт в зонах з високою радіацією, які персонал виконував без захисного одягу. Інші дії персоналу станції, такі як гасіння локальних пожеж в приміщеннях станції, заходи, направлені на запобігання можливого вибуху водню, та інше, навпаки, були необхідними. Можливо, вони запобігли ще серйознішим наслідкам.Попри це, ні 26, ні 27 квітня населення не попередили про небезпеку і не надали жодних рекомендацій про те, як слід поводитися, щоб зменшити вплив радіоактивного випромінювання. Перше офіційне повідомлення було зроблене на телебаченні лише 28 квітня під тиском обставин та міжнародної спільноти (в зв'язку з повідомленнями зі Швеції), але і воно містило дуже мало інформації про те, що сталося і створювалося враження, що будь-яка загроза локалізована, хоча це було не так.Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Визначення того, яка частина захворювань з'явилася наслідком аварії — вельми складне завдання для медицини і статистики.
ОтветитьУдалить1.Рентге́нівське випромі́нювання, пулюївське випромінювання або Х-промені (англ. X-ray emission, roentgen radiation, нім. Röntgenstrahlung f) — короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 10 нм до 0.01 нм. В електромагнітному спектрі діапазон частот рентгенівського випромінювання лежить між ультрафіолетом та гамма-променями
ОтветитьУдалитьРентгенівське випромінювання виникає від різкого гальмування руху швидких електронів у речовині, при енергетичних переходах внутрішніх електронів атома. Воно використовується у науці, техніці, медицині. Рентгенівське випромінювання змінює деякі характеристики гірських порід, наприклад, підвищує їх електропровідність. Короткочасне опромінення кристалів кам'яної солі знижує їхнє внутрішнє тертя.
Назва рентгенівське випромінювання походить від прізвища німецького фізика Вільгельма Конрада Рентґена. Інша назва — пулюївське випромінювання походить від імені українського фізика Івана Пулюя.
Рентгенівське випромінювання використовуються для флюорографії, рентгенофлюоресцентного аналізу і в кристалографії для визначення атомної структури кристалів. Методи дослідження речовини за допомогою рентгенівських променів об'єднює термін рентгенівська спектроскопія.
2.в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитоподібної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10% померло і 165 000 стало інвалідами.Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Визначення того, яка частина захворювань з'явилася наслідком аварії — вельми складне завдання для медицини і статистики. Вважається[30], що більша частина смертельних випадків, пов'язаних з дією радіації, була або буде викликана онкологічними захворюваннями.Кількість можливих жертв дотепер і в найближчі десятиліття оцінюється в декілька тисяч чоловік. При цьому підкреслюється, що це лише оцінка за порядком величини, оскільки через малі дози опромінення, отримані більшістю населення, ефект від дії радіації дуже важко виділити на тлі випадкових коливань захворюваності і смертності від інших чинників, не пов'язаних безпосередньо з радіацією. Наприклад, збільшення смертності і скорочення тривалості життя в трьох країнах, що найбільш постраждали від аварії, а також зміна вікового складу населення в деяких сильно забруднених районах (частина молодого населення виїхала).
ОтветитьУдалитьДози опромінення;
ОтветитьУдалитьРівень радіації в деяких місцях після аварії був близько 5.6 Р/сек, тобто 20 000 Р/год. Смертельною вважається доза, яка дорівнює 500 Рентген за 5 годин. Тобто в деяких місцях незахищені працівники могли отримати смертельну дозу радіації за декілька хвилин.
На момент аварії на ЧАЕС було 2 дозиметра, кожен на 1000 Рентген. Але внаслідок аварії один був зруйнований, а інший після ввімкнення виявився не робочим. Всі інші дозиметри мали ліміт в 0.001 Р/сек. Тому працівники могли визначити максимальний рівень радіації в 3.6 Р/год, справжні ж рівні радіації в окремих місцях перевищували даний в 5600 разів.
Найбільші дози отримали приблизно 1000 чоловік, що знаходилися поряд з реактором у момент вибуху і що брали участь в аварійних роботах в перші дні після нього. Точних даних про розмір доз немає з відомих причин, але в будь-якому випадку вони виявилися найбільшими серед усіх осіб, які брали участь в ліквідації або постраждали внаслідок аварії. Число ліквідаторів, які отримали дози більше лімітованих є незначною. Ліміт у 1986 році був 250 мЗв і в наступні роки на рівні 100 та 50 мЗв. Вимірювання отриманих доз для ліквідаторів виконували різні служби і достовірність отриманих даних є різною. Показовою є фальсифікація даних про опромінення серед військовослужбовців для приведення у відповідність до діючих лімітів у 250, 100 та 50 мЗв.
Багато місцевих жителів в перші тижні після аварії споживали продукти, забруднені радіоактивним йодом-131. Йод накопичувався в щитоподібній залозі, і це призвело до великих доз опромінення на цей орган, окрім дози на все тіло, отриманої за рахунок зовнішнього випромінювання і випромінювання інших радіонуклідів, що потрапили всередину організму. Для жителів Прип'яті ці дози були менші завдяки вживанню препаратів, в складі яких є йод, в інших районах така профілактика не проводилася. Слід зазначити, що для населення сіл 30 кілометрової зони, які були евакуйовані пізніше, рівень внутрішнього опромінення був до 4 разів вищий від зовнішнього.
Згідно з моделюванням за даними щодо зовнішнього опромінення населення 30 кілометрової зони можна зробити висновок:
Середня ефективна доза населення міста Прип'ять до евакуації становить 10.1 мЗв, Дози 4% серед обстежених дані яких використовувалися в моделюванні перевищили рівень у 25 мЗв і лише 18 осіб отримали дози більше 50 мЗв.
Середня ефективна доза населення 30 кілометрової зони становить 15.9 мЗв, 9% отримали дозу більше 50 мЗв, 0,85% отримали дози більше 100 мЗв і лише для однієї особи доза була вища за 200 мЗв.
В моделюванні використовувалися дані 25% населення Прип'яті та 35% населення 30 км зони і згідно з отриманими результатами можна зробити висновки, щодо отриманих доз всього населення зони.
Для порівняння, жителі деяких регіонів Землі з підвищеним природним фоном (наприклад, в Бразилії, Індії, Ірану та Китаю) отримують дози опромінення, рівні приблизно 100–200 мЗв за 20 років.
Радіоактивні речовини потрапляють у повітря, грунти, ріки, озера, моря, океани, а звідти поглинаються рослинами, рибами, тваринами і молюсками. Через листя і коріння радіоактивні речовини потрапляють у рослини, а потім в організм тварин і з продуктами рослинного та тваринного походження, з водою - в організм людини. Радіоактивні речовини потрапляють в організм людини при вдиханні зараженого повітря, із зараженою їжею чи водою, крізь шкіру, відкриті рани. Проникненню радіоактивних забруднень крізь шкіру і рани можна запобігти, дотримуючись певних заходів захисту.
ОтветитьУдалитьВплив на організм людини радіація дає не виправні кроки.Радіація ,яку отримали наші "товарищі" не можливо було подалати.Люди яким пощастило,залишались с променевою хворобою,а яким ні померали.
Багато місцевих жителів в перші тижні після аварії споживали продукти, забруднені радіоактивним йодом-131. Йод накопичувався в щитоподібній залозі, і це призвело до великих доз опромінення на цей орган, окрім дози на все тіло, отриманої за рахунок зовнішнього випромінювання і випромінювання інших радіонуклідів, що потрапили всередину організму. Для жителів Прип'яті ці дози були менші завдяки вживанню препаратів, в складі яких є йод, в інших районах така профілактика не проводилася. Слід зазначити, що для населення сіл 30 кілометрової зони, які були евакуйовані пізніше, рівень внутрішнього опромінення був до 4 разів вищий від зовнішнього.
Основним побічним ефектом при опроміненні, це виникнення ракових пухлин і вони можуть розвинутися через десятки років після опромінення.
Рентге́нівське випромі́нювання, пулюївське випромінювання або Х-промені (англ. X-ray emission, roentgen radiation, нім. Röntgenstrahlung f) — короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 10 нм до 0.01 нм. В електромагнітному спектрі діапазон частот рентгенівського випромінювання лежить між ультрафіолетом та гамма-променями[1].
ОтветитьУдалитьРентгенівське випромінювання виникає від різкого гальмування руху швидких електронів у речовині, при енергетичних переходах внутрішніх електронів атома. Воно використовується у науці, техніці, медицині. Рентгенівське випромінювання змінює деякі характеристики гірських порід, наприклад, підвищує їх електропровідність. Короткочасне опромінення кристалів кам'яної солі знижує їхнє внутрішнє тертя.
Назва рентгенівське випромінювання походить від прізвища німецького фізика Вільгельма Конрада Рентґена. Інша назва — пулюївське випромінювання походить від імені українського фізика Івана Пулюя.
Рентгенівське випромінювання використовуються для флюорографії, рентгенофлюоресцентного аналізу і в кристалографії для визначення атомної структури кристалів. Методи дослідження речовини за допомогою рентгенівських променів об'єднює термін рентгенівська спектроскопія.
Рентгенівське випромінювання, невидиме випромінювання, здатне проникати, хоча і різною мірою, в усі речовини. Являє собою електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі порядку 10 -8 см.
ОтветитьУдалитьЯк і видиме світло, рентгенівське випромінювання викликає почорніння фотоплівки. Це його властивість має важливе значення для медицини, промисловості та наукових досліджень. Проходячи крізь досліджуваний об'єкт і падаючи потім на фотоплівку, рентгенівське випромінювання зображує на ній його внутрішню структуру. Оскільки проникаюча здатність рентгенівського випромінювання різна для різних матеріалів, менш прозорі для нього частини об'єкта дають більш світлі ділянки на фотознімку, ніж ті, через які випромінювання проникає добре. Так, кісткові тканини менш прозорі для рентгенівського випромінювання, ніж тканини, з яких складається шкіра й внутрішні органи. Тому на рентгенограмі кістки позначаться як більш світлі ділянки та більш прозоре для випромінювання місце перелому може бути досить легко виявлено. Рентгенівська зйомка використовується також у стоматології для виявлення карієсу і абсцесів в коренях зубів, а також у промисловості для виявлення тріщин в лиття, пластмас і гуми.
Рентгенівське випромінювання використовується в хімії для аналізу сполук і у фізиці для дослідження структури кристалів. Пучок рентгенівського випромінювання, проходячи через хімічну сполуку, викликає характерне вторинне випромінювання, спектроскопічний аналіз якого дозволяє хіміку встановити склад з'єднання. При падінні на кристалічна речовина пучок рентгенівських променів розсіюється атомами кристала, даючи чітку правильну картину плям і смуг на фотопластинці, яка дозволяє встановити внутрішню структуру кристала.
Застосування рентгенівського випромінювання при лікуванні раку засноване на тому, що воно вбиває ракові клітини. Однак воно може надати небажаний вплив і на нормальні клітини. Тому при такому використанні рентгенівського випромінювання має дотримуватися крайня обережність.
Рентгенівське випромінювання було відкрито німецьким фізиком В. Рентгеном (1845-1923). Його ім'я увічнене і в деяких інших фізичних термінах, пов'язаних з цим випромінюванням: рентгеном називається міжнародна одиниця дози іонізуючого випромінювання; знімок, зроблений в рентгенівському апараті, називається рентгенограмі; область радіологічної медицини, в якій використовуються рентгенівські промені для діагностики та лікування захворювань, називається рентгенологией .
Рентген відкрив випромінювання в 1895, будучи професором фізики Вюрцбурзького університету. Проводячи експерименти з катодними променями (потоками електронів у розрядних трубках), він зауважив, що розташований поблизу вакуумної трубки екран, покритий кристалічним ціаноплатінітом барію, яскраво світиться, хоча сама трубка закрита чорним картоном. Далі Рентген встановив, що проникаюча здатність виявлених ним невідомих променів, які він назвав Х-променями, залежить від складу поглинаючого матеріалу. Він отримав також зображення кісток власної руки, помістивши її між розрядною трубкою з катодними променями і екраном з покриттям з ціаноплатініта барію. За відкриттям Рентгена пішли експерименти інших дослідників, які виявили багато нових властивостей і можливостей застосування цього випромінювання. Великий внесок зробили М. Лауе, В. Фрідріх і П. Кніппінг, що продемонстрували в 1912 дифракцію рентгенівського випромінювання при проходженні його через кристал; У. Кулідж, який в 1913 винайшов Високовакуумні рентгенівську трубку з підігрітим катодом; Г. Мозлі, який встановив в 1913 залежність між довжиною хвилі випромінювання і атомним номером елемента; Г. і Л. Брегг, що отримали в 1915 Нобелівську премію за розробку основ рентгеноструктурного аналізу.
2. Чорно́бильська катастро́фа — техногенна, екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території Української РСР. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім[1]. На думку багатьох людей, зокрема тодішньої голови Президії Верховної Ради УРСР Валентини Семенівни Шевченко, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у Москві, стала однією з причин розвалу СРСР.
ОтветитьУдалитьРадіація була присутня на Землі і в космосі завжди. Знання пересічного жителя планети про вплив радіації на живі організми і на людину мізерні і викривлені міфами.
Наочним прикладом необхідності знань про вплив радіації на організм людини показала аварія на Чорнобильській АЕС. На той момент необхідні знання мали тільки вузький ряд фахівців. Людей з Прип'яті почали евакуювати через кілька діб, у Києві не скасували парад. Весь цей час люди нічого не знали про те, що вже піддаються невидимій небезпеці, особливо в Прип'яті. У суспільстві природно стали ходити різні чутки про неіснуючу радіацію, наприклад, наївно вважали, що смертельний вплив радіації можна "гасити" горілкою і спиртом. А необхідних знань катастрофічно не вистачало. Не враховувався вплив вторинної радіації на організм людини. Ліквідатори ЧАЕС при усуненні наслідків вибуху четвертого енергоблоку, розкидані навколо уламки хапали голими руками, не знаючи що у них в руках смертельна небезпека. Все вищевказане лише невелика частина того, що тоді відбувалося. Хотілося б віддати належне всім Ліквідаторам, хто поїхав тоді на ЧАЕС, віддали свої життя і здоров'я, не отримавши при цьому практично ніякої компенсації і визнання країни.
Відомо, що відчуття холоду і тепла залежить від потоку вітру, температури і вологості повітря. Умови комфортності для кожної людини свої. Температура навколишнього середовища, залежна і від вологості повітря, робить значний вплив на людину.
ОтветитьУдалитьНайбільш комфортні умови для людини: вологість повітря в межах 50% при температурі 18-20оС. При цьому ми часто забуваємо стежити за даними показниками в домашніх умовах. А адже в приміщеннях ми проводимо більшу частину свого життя. Тому не завжди варто нарікати на погодні умови при чергових нездужання.
ОтветитьУдалитьПри зміні оптимальних параметрів вологості відбувається зниження імунітету. Здоров'я людини погіршується, з'являється відчуття втоми і млявості. У домашніх умовах, де клімат змінений, природний баланс вологості порушується. Особливо це відчувається в зимовий період. Саме в цей час перепад вологості найбільш істотний. Повітря, потрапляючи в приміщення, висушується через загальне опалення в кімнатах.
ОтветитьУдалитьУ чому ж різниця між вбудовуваним холодильником і окремим вартим? Якщо говорити про функціонал, то різниці немає ніякої, тому що і той, і інший можуть бути одно-і двокамерними, мати морозильну камеру.Вбудованого холодильника здебільшого обумовлюється вимогою дизайну або економії простору.
ОтветитьУдалитьВбудованого холодильника є тепло-та енергозбереження, а також низький рівень шуму.
Вбудований холодильник може бути поміщений в будь-яку нішу кухонного гарнітура, але на постійній основі.
Окремоий холодильник найчастіше має більший обсяг, його можна пересувати, а розморожування не грозить псуванням кухонних меблів.
Вбудовувані холодильники коштують набагато дорожче, ніж окремий.