вторник, 7 ноября 2017 г.

Шановні студенти групи 1-АФ! 
Вашій увазі завдання дистанційного тижня! (Надіслати в коментарі або на пошту до 11.11.17р.)
1. Написати конспект з теми
"Характеристика рідкого стану речовини. Поверхневий шар рідини. Енергія поверхневого шару рідини. Поверхневий натяг. Змочування. Крайовий кут. Меніск."
2. Дати визначення "капілярність". Написати повідомлення з теми "Капілярні явища в побуті, природі і техніці."
"

4 комментария:

  1. Капіля́рність (рос. капиллярность; англ. capillarity; нім. Kapilarität f) — явище зміни висоти рівня рідини в капілярах, що пов'язане із змочуванням поверхні мікропор і капілярів рідиною.

    ОтветитьУдалить
  2. ХАРАКТЕРИСТИКА РIДКОГО СТАНУ РЕЧОВИНИ
    Молекули рідин розміщені на відстанях менших ніж молекули газів і тому сильніше взаємодіють між собою.Кожна молекула рідше відчуває притягання сусідніх молекул.При цьому ті молекули що містяться в поверхневому шарі і молекули в середині рідини перебувають в різних умовах.Молекули які знаходяться в середині рідини відчувають дію молекул з усіх сторін тому рівнодійна сила у середині рідини=0.

    Молекули що перебувають на поверхні рідини відчувають на собі дію інших молекул лише знизу і збоку,тому рівнодійна сила ≠0 і напрямлена в глиб рідини.Відповідно молекули поверхневого шару мають додаткову потенціальну енергію яку називають поверхневою енергією.
    ПОВЕРХНЕВИЙ ШАР тонкий шар речовини поблизу поверхні зіткнення двох фаз (тіл, середовищ), що відрізняється за властивостями від речовин в об'ємі фаз. Особливі властивості П. с. обумовлені зосередженим в нім надлишком вільної енергії
    ПОВЕРХНЕВА ЕНЕРГIЯ
    Поверхне́ва ене́ргія — енергія, яка потрібна на виконання роботи зі збільшення площіповерхні на одиницю.

    Вимірюється в Дж/м2 або в ерг/см2

    За фізичною сутністю поверхнева енергія — це надлишкова енергія поверхневого шару на межі двох фаз, зумовлена різницею міжмолекулярних взаємодій в цих фазах.
    ПОВЕРХНЕВИЙ НАТЯГ
    Поверхне́вий на́тяг — фізичне явище, суть якого полягає в прагненні рідинискоротити площу своєї поверхні при незмінному об'ємі.

    Характеризується коефіцієнтом поверхневого натягу.

    Завдяки силам поверхневого натягу краплі рідини приймають максимально близьку до сферичної форми, виникає капілярний ефект, деякі комахи можуть ходити по воді.

    Поверхневий натяг виникає як у випадку поверхні розділу між рідиною й газом, так і у випадку поверхні розділу двох різних рідин.

    Своєю появою сили поверхневого натягу завдячують поверхневій енергії.

    Для зменшення сил поверхневого натягу використовуються поверхнево-активні речовини.
    ЗМОЧУВАННЯ
    Змочування - це поверхневе явище, що полягає у взаємодії рідини з поверхнею твердого тіла або іншої рідини. Змочування буває двох видів:

    Імерсійне (вся поверхня твердого тіла контактує з рідиною)

    Контактна (складається з трьох фаз - тверда, рідка, газоподібна)
    КРАЙОВИЙ КУТ
    Крайовий кут змочування

    :

    це кут, вершина якого знаходиться у точці перетину трьох фаз, що беруть участь у змочуванні (тверде тіло-рідина-газ), на лінії змочування, у здовж якої стикаються ці фази, і визначається від дотичної до поверхні краплі у бік рідини.
    Капіля́рність — явище зміни висоти рівня рідини в капілярах, що пов'язане із змочуванням поверхні мікропор і капілярів рідиною. Виявляється в русі рідини по них (підняття при змочуванні, відштовхування при незмочуванні) завдяки додатковим силам під криволінійним меніском.
    Капілярні явища відіграють велику роль у природі й техніці.
    Наприклад, вологообмін у грунті й рослинах здійснюється за рахунок
    підняття води по якнайтонших капілярах. На капілярності засновано дію
    гніту, вбирання вологи бетоном, тощо.

    ОтветитьУдалить
  3. характеристика рідкого стану:речовина в рідкому стані зберігає свій об'єм, але набуває форми по­судини, в якій вона розміщена.
    Збереження об'єму рідини доводить, що між її молекулами діють сили притягання. Отже, відстані між молекулами рідини мають бути меншими за радіус молекулярної дії. Ці сили взаємодії утримують молекулу рідини біля її тимчасового положення рівноваги приблизно протягом 10-12 — 10-10 с, після чого вона перескакує в нове тимчасове
    положення рівноваги приблизно на відстань свого діаметра. Молекули рідини між перескоками здійснюють коливальний рух навколо тимчасового положення рівноваги. Час між двома перескоками молекули з одного положення в інше називається часом осілого життя. Цей час залежить від виду рідини і температури. При нагріванні рідини середній час осілого життя молекул зменшується.
    -Поверхне́вий на́тяг — фізичне явище, суть якого полягає в прагненні рідини скоротити площу своєї поверхні при незмінному об'ємі.
    Сила поверхневого натягу — це сила, яка діє на межі стикання рідини з твердим тілом перпендикулярно до межі по дотичній до поверхні рідини

    Величина поверхневого натягу залежить від виду рідини і температури.

    Енергія поверхневого шару рідини площею S

    Поверхне́ва ене́ргія — енергія, яка потрібна на виконання роботи зі збільшення площі поверхні на одиницю.

    Вимірюється в Дж/м2 або в ерг/см2.
    Змочування (рос. смачивание, англ. wetting, нім. Benetzung f) — дія до властивості змочуваності.
    Змочування відбувається, наприклад, при змішуванні корисної копалини, гірської породи тощо з водою, пульпою, реагентом.

    Про рідину, яка розпливається тонкою плівкою по твердому тілу, кажуть, що вона змочує дане тверде тіло.
    Кут змочування — характеристика змочуваності матеріалу рідиною, кут, утворений краєм краплі рідини на поверхні.

    Позначається зазвичай грецькою літерою θ.

    Поверхня змочується рідиною, якщо кут змочування гострий і не змочується, якщо він тупий.

    Кут змочування вимірюється за допомогою спеціального гоніометра.
    Капіля́рність (рос. капиллярность; англ. capillarity; нім. Kapilarität f) — явище зміни висоти рівня рідини в капілярах, що пов'язане із змочуванням поверхні мікропор і капілярів рідиною. Виявляється в русі рідини по них (підняття при змочуванні, відштовхування при незмочуванні) завдяки додатковим силам під криволінійним меніском

    ОтветитьУдалить
  4. ХАРАКТЕРИСТИКА РIДКОГО СТАНУ РЕЧОВИНИ
    Молекули рідин розміщені на відстанях менших ніж молекули газів і тому сильніше взаємодіють між собою.Кожна молекула рідше відчуває притягання сусідніх молекул.При цьому ті молекули що містяться в поверхневому шарі і молекули в середині рідини перебувають в різних умовах.Молекули які знаходяться в середині рідини відчувають дію молекул з усіх сторін тому рівнодійна сила у середині рідини=0.

    Молекули що перебувають на поверхні рідини відчувають на собі дію інших молекул лише знизу і збоку,тому рівнодійна сила ≠0 і напрямлена в глиб рідини.Відповідно молекули поверхневого шару мають додаткову потенціальну енергію яку називають поверхневою енергією.
    ПОВЕРХНЕВИЙ ШАР тонкий шар речовини поблизу поверхні зіткнення двох фаз (тіл, середовищ), що відрізняється за властивостями від речовин в об'ємі фаз. Особливі властивості П. с. обумовлені зосередженим в нім надлишком вільної енергії
    ПОВЕРХНЕВА ЕНЕРГIЯ
    Поверхне́ва ене́ргія — енергія, яка потрібна на виконання роботи зі збільшення площіповерхні на одиницю.

    Вимірюється в Дж/м2 або в ерг/см2

    За фізичною сутністю поверхнева енергія — це надлишкова енергія поверхневого шару на межі двох фаз, зумовлена різницею міжмолекулярних взаємодій в цих фазах.
    ПОВЕРХНЕВИЙ НАТЯГ
    Поверхне́вий на́тяг — фізичне явище, суть якого полягає в прагненні рідинискоротити площу своєї поверхні при незмінному об'ємі.

    Характеризується коефіцієнтом поверхневого натягу.

    Завдяки силам поверхневого натягу краплі рідини приймають максимально близьку до сферичної форми, виникає капілярний ефект, деякі комахи можуть ходити по воді.

    Поверхневий натяг виникає як у випадку поверхні розділу між рідиною й газом, так і у випадку поверхні розділу двох різних рідин.

    Своєю появою сили поверхневого натягу завдячують поверхневій енергії.

    Для зменшення сил поверхневого натягу використовуються поверхнево-активні речовини.
    ЗМОЧУВАННЯ
    Змочування - це поверхневе явище, що полягає у взаємодії рідини з поверхнею твердого тіла або іншої рідини. Змочування буває двох видів:

    Імерсійне (вся поверхня твердого тіла контактує з рідиною)

    Контактна (складається з трьох фаз - тверда, рідка, газоподібна)
    КРАЙОВИЙ КУТ
    Крайовий кут змочування

    :

    це кут, вершина якого знаходиться у точці перетину трьох фаз, що беруть участь у змочуванні (тверде тіло-рідина-газ), на лінії змочування, у здовж якої стикаються ці фази, і визначається від дотичної до поверхні краплі у бік рідини.
    Капіля́рність — явище зміни висоти рівня рідини в капілярах, що пов'язане із змочуванням поверхні мікропор і капілярів рідиною. Виявляється в русі рідини по них (підняття при змочуванні, відштовхування при незмочуванні) завдяки додатковим силам під криволінійним меніском.
    Капілярні явища відіграють велику роль у природі й техніці.
    Наприклад, вологообмін у грунті й рослинах здійснюється за рахунок
    підняття води по якнайтонших капілярах. На капілярності засновано дію
    гніту, вбирання вологи бетоном, тощо.Кут змочування вимірюється за допомогою спеціального гоніометра.
    Капіля́рність (рос. капиллярность; англ. capillarity; нім. Kapilarität f) — явище зміни висоти рівня рідини в капілярах, що пов'язане із змочуванням поверхні мікропор і капілярів рідиною. Виявляється в русі рідини по них (підняття при змочуванні, відштовхування при незмочуванні) завдяки додатковим силам під криволінійним меніском

    ОтветитьУдалить